Пастирське послання
Преосвященного Владики Юліана, Єпископа Самбірсько-Дрогобицького,
з приводу 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи
Мир у Господі та моє архиєрейське благословення!
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Христос воскрес!
Цього року виповнюється 25 років з дня Чорнобильської катастрофи. Внаслідок вибуху четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції 26 квітня 1986 року сотні тисяч людей були змушені покинути свої радіоактивно забруднені домівки; збільшився рівень захворюваності мільйонів людей, а особливо дітей; численні ліквідатори аварії стали інвалідами або померли; ліси, поля і водні ресурси зазнали радіаційного забруднення; суспільство витрачає величезні матеріально-економічні ресурси на ліквідацію наслідків атомного лиха… Впродовж чверті століття жертвами цієї катастрофи визнані мільйони наших братів і сестер, але з певністю можемо стверджувати, що дотепер ще не народилися всі потерпілі і ми ще довго відчуватимемо її жахливі наслідки і щоразу глибше усвідомлюватимемо її глобальний згубний вплив.
Дорогі у Христі! В ці сумні роковини ми аналізуємо минуле та намагаємося зробити висновки, які допоможуть нам не допустити подібних помилок у майбутньому. Чорнобильська катастрофа показала всьому людству, що необережне, безвідповідальне і легковажне поводження навіть з маленькою частиною створеного світу – з атомом – може становити смертельну небезпеку для мільйонів жителів нашої планети. Здавалося б, весь світ повинен використати цей гіркий досвід і з надзвичайною пошаною та відповідальністю ставитися до природних ресурсів. Однак, на жаль, він не засвоїв жахливий чорнобильський урок. Ми і сьогодні стаємо свідками, як нехтування людиною Божих законів природи та недбале й злочинне ставлення до Божого створіння: бездумне втручання у природу, безжальне використання її ресурсів, безвідповідальне вирубування лісів, недбале господарювання - призводять до різноманітних техногенних катастроф і природних аномалій (повеней, буревіїв, тощо).
Створивши світ, Господь доручив людині «наповнювати землю та підпорядковувати її собі; панувати над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі» (пор. Бут. 1, 28). Так він покликав людину до відповідального використання природного довкілля. Боже доручення «панування у світі» (Бут. 1, 28) не означає свавільної експлуатації створіння. Людина створена на «образ та подобу» Бога (Бут. 1,26), а тому її завданням є бути образом Бога у створінні, бути добрим управителем створіння, не забуваючи при цьому, що вона є інтегральною частиною створеного світу. Правильне і успішне виконання цього завдання можливе лише тоді, коли людина слухає Бога, дотримується Ним встановленого порядку та визначеної мети. Наслідком заперечення Бога чи ігнорування Його заповідей і природних законів є деградація самої людини та нищення природного довкілля. Руйнуючи Боже створіння, людина грішить не лише стосовно створіння, а й стосовно самої себе та Бога. Цей «екологічний гріх» є надзвичайно важким, оскільки є злочином проти життя не тільки сьогоднішніх земних жителів, а й майбутніх поколінь.
Проблеми і виклики, що стоять перед сучасним світом, можуть бути вирішеними лише за умови, якщо людина усвідомить, що земля з її ресурсами – це цінний дар, який ми отримали від Бога, а тому до нього потрібно ставитися дуже відповідально. Розвиток альтернативних відновлюваних енергоносіїв і застосування енергозберігальних технологій, про що так багато сьогодні говорять, могло б бути тими чинниками, що сприяли б зменшенню загрози для людини та природного довкілля. Проте особливої ваги у цьому контексті набирає необхідність дотримання Божих заповідей та плекання духовного життя. Неможливо позитивно вирішити питання техногенних катастроф і кліматичних змін, не змінивши свій стиль життя, своє ставлення до того, що нас оточує. У ситуації глобальних загроз, перед якими зараз стоїть людство, ми покликані засвідчити свою віру, надію і любов стосовно Бога, а рівно ж і виявляти пошану до Божого створіння. Творімо навколо себе такий стиль життя, який запобігав би зловживанню Божими дарами.
Дорогі у Христі! Сьогодні, в сумні 25-ті роковини Чорнобильської катастрофи, ми вшановуємо пам'ять загиблих, віддаємо належне мужності тих, що вижили, і дякуємо героїчним зусиллям тих, що ціною власного життя і здоров’я ліквідовували наслідки аварії. У спільній молитві ми поминаємо численних померлих від чорнобильського лиха та виявляємо свою солідарність з тими жертвами, які страждають і потребують нашої допомоги, бо знаємо, що ніщо не сприяє поширенню зла так, як ігнорування проблем ближнього і людська бездіяльність. Вимолюємо також у Господа просвічення нашого розуму, щоб ми могли знайти мудрі шляхи подолання наслідків цієї катастрофи та не допустили повторення подібної трагедії.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога і Отця,
і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!
Дано у Дрогобичі,
при катедральному соборі Пресвятої Трійці,
22 квітня 2011 р. Б.,
у Страсну п’ятницю
